но и се ре(ч) въ исходъ твои. и о рж(с)твѣ г(с)ни пррч(с)твуѥть. а ѥже ре(ч) о сиръто [в др. сп. осиротѣ] ѿ [в др. сп. о] пустомѣстиѥ пррч(с)твꙊва [в др. сп. пррч(с)твова] имьже въ вертьпѣ родiсѧ и въ ˫аслехъ положенъ бы(с)… осирѣ [в др. сп. осиротѣ] волею чл҃вка ради. Пал 1406, 173г.
Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.) / АН СССР. Институт русского языка. — М.: Русский язык. Главный редактор Р. И. Аванесов. 1988.
осиротіло — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
осиротіти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
осиротіло — Присл. до осиротілий 2) … Український тлумачний словник
осиротілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
осиротілість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
осиротілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до осиротіти. || у знач. прикм. 2) у знач. прикм., перен. Який став безлюдним, пустим; опустілий … Український тлумачний словник
осиротілість — лості, ж. Стан за знач. осиротілий 2) … Український тлумачний словник
осиротіти — і/ю, і/єш, док. 1) Стати сиротою. || Залишитися самотнім, без близької, рідної людини. 2) перен. Стати безлюдним, пустим; опустіти … Український тлумачний словник
осиротелый — осирот елый … Русский орфографический словарь
осиротеть — осирот еть, ею, еет … Русский орфографический словарь
